РОЗДІЛЬНЯНСЬКА ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА

9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. За православним календарем цього дня вшановують пам'ять Преподобного Нестора-літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Він традиційно вважається одним з авторів «Повісті минулих літ».

Запрошуємо переглянути книжкову виставку

« Мова - ДНК націЇ"

У комунальному закладі «Роздільнянська бібліотека» до Дня української писемності та мови бібліотекарями було оформлено книжкову виставку " Мова - ДНК націЇ ".

Виставка знайомить користувачів з історією походження, культурою та розвитком становлення української мови: «Історія української літературної мови», «Культура слова», «Загальне мовознавство» та інші. Тут же можна дізнатися про життя та діяльність послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської Лаври Нестора-літописця.

Також читачі знайдуть видання славетних майстрів рідного слова: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Загребельного, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Пантелеймона Куліша тощо, які прославляють свою країну, свою рідну мову, бо мова – це засіб відображення національної культури, розвитку і збереження духовної та матеріальної спадщини.

Щорічно 9 листопада відзначають День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом Президента України від 6 листопада 1997 року. Також цього дня вшановують преподобного Нестора-літописця.

Ментальне здоров’я – це коли людина може ефективно долати стресові ситуації, продуктивно та плідно працювати, робити внесок в громадське життя, а також розуміти власний емоційний стан та керувати ним, усвідомлювати інших та розвивати стосунки з ними, бути відкритим до навчання та розвитку.

Ментальне здоров’я – це стан організму, який дозволяє повноцінно виконувати усі свої функції. Це відчуття рівноваги всередині себе, а також між собою, фізичним та соціальним середовищем.

Це надає людині відчуття самоцінності та самоконтролю, а також сприяє формуванню свого «Я» у всіх його проявах.

Психічне здоров’я треба розглядати, як невід’ємну складову здоров’я людини у цілому.

10 жовтня відзначають Всесвітній день психічного здоров’я. У цей день нагадують, як важливо вчасно боротися зі стресами і депресіями, які призводять до психічних захворювань. Ми розповімо про великих письменників, які все своє життя балансували на межі божевілля. Психічно хворі або просто ексцентричні люди завжди змінювали планету. Напади люті чи депресії, та й просто інший спосіб мислення, породили математичні теорії, дивовижні винаходи, чудову поезію, а також музичні та художні творіння. Складно сказати де знаходиться межа між здоровим глуздом і божевіллям, а у талановитих людей вона практично невловима.

Едгар Алан По (1809-1849)

Письменник не приховував своїх психічних проблем, його психічний стан часто змінювався: то він забувався і здійснював дурниці, то прикидався здоровим і писав романи. За день до смерті його знайшли на вулиці – він був у маренні.

Вірджинія Вульф (1882-1941)

За незвичайною прозою письменниці стоїть не тільки унікальний творчий дух, але і звивисті повороти її долі. Втративши в ранньому віці матір і сестру, вона пережила ще і сексуальне насильство з боку зведених братів. Протягом всього свого життя Вірджинія боролася з нападами глибокої депресії. Її мучили головні болі, голоси й бачення. Було кілька серйозних нервових зривів і спроб самогубства. 28 березня 1941 року письменниця наповнила камінням кишені свого пальто і втопилася у річці.

Ернест Хемінгуей(1899-1961)

Психологічний стан цього генія американської літератури був далеко не благополучний. Значну частину свого життя письменник страждав від алкогольної залежності. Але були й інші діагнози – від психозу і травматичного пошкодження мозку до нарцисичних розладів особистості. Письменника помістили в психіатричну клініку, де після деяких сеансів він зовсім втратив і пам’ять, і здатність формулювати думки. А незабаром після виписки в липні 1961 року він застрелився зі своєї улюбленої рушниці.

Микола Гоголь (1809-1852)

Всі знайомі з тим фактом, що Гоголь боявся виявитися заживо похованим, письменник не виносив замкнутих просторів і панічно боявся невиліковних захворювань, в результаті він став відмовлятися від їжі і фактично довів себе до виснаження. За словами багатьох біографів, геніальний український письменник все життя страждав від шизофренії, посиленою періодичними психозами. У Гоголя бували слухові і візуальні галюцинації, апатія і пригнічений стан могли різко змінитися на активність і крайню ступінь збудженості.

Франц Кафка (1883-1924)

Коріння глибоких психологічних провалів Кафки беруть свій початок з конфлікту з батьком, важких взаємин з сім’єю і складних заплутаних любовних історій. Захоплення письменництвом в родині не заохочувалося, і займатися цим доводилося крадькома. У психологічному стані Кафки визначалися періоди глибокого й рівного спокою, змінювані такими ж тривалими періодами хворобливого стану. Ось рядки з його «Щоденників», що наочно відображають цю внутрішню боротьбу: «Я не можу спати. Тільки бачення, ніякого сну. Дивна нестійкість моєї внутрішньої істоти. Жахливий світ, який я ношу в голові. Як мені від нього звільнитися і звільнити його, не зруйнувавши?» Помер письменник у віці 41 року від туберкульозу. Три місяці він перебував в агонії: руйнувався не тільки організм, але і розум.

Жан Жак Руссо (1712-1778)

У результаті конфлікту письменника з церквою і урядом ( початок 1760-х, після виходу книги «Еміль, або Про виховання») з початку властива Руссо підозрілість придбала вкрай хворобливі форми. Йому всюди ввижалися змови, він вів життя мандрівника і ніде не затримувався надовго, вважаючи, що всі його друзі і знайомі вчинили проти нього змову або в чомусь його підозрюють. Так, одного разу Руссо вирішив, що мешканці замку, в якому він гостював вважають що він отруїв слугу, і зажадав розтину небіжчика.

Гі де Мопассан (1850-1893)

Все життя Гі де Мопассан страждав тугою: він дуже боявся збожеволіти, з 1884 року у Мопассана почалися часті нервові припадки і галюцинації в стані крайнього нервового збудження він двічі намагався накласти на себе руки (один раз за допомогою револьвера, другий – за допомогою ножа для паперів, обидва рази невдало). У 1891 році письменник був поміщений в клініку доктора Бланша в Пассі – там він і прожив в напівпритомному стані до самої смерті.

Фрідріх Ніцше (1844-1900)

Ніцше переніс кілька апоплексичних ударів; страждав психічним розладом в останні 20 років свого життя (саме в цей період з’явилися найбільш значущі його твори – наприклад «Так говорив Заратустра» ), 11 з них він провів в психіатричних клініках, вдома ним опікувалася мати. Стан його постійно погіршувався – під кінець життя філософ міг складати лише найпростіші фрази.

Іоган Гете (1749-1832)

Був сильною і життєрадісною людиною, однак, і в його житті була важка півторарічна депресія. В 19-річному віці, після низки психотравмуючих ситуацій він спалює свої рукописи і навіть намагається покінчити життя самогубством. Півтора роки Гете проводить в тривозі і виснаженні, почуваючи себе «хворим, який страждає душею, а не тілом» – так описує себе поет в автобіографії «Поезія і правда з мого життя».

Бестселером, в якому розкривається тема душевно хворих людей став роман Кена Кізі "Над зозулиним гніздом".

Кен Кізі «Над зозуліним гніздом»

Основою цього моторошного у своїй реалістичності твору став авторський досвід роботи у психіатричній лікарні, де проводили «ЛСД- сесії» та робили досліди із використанням сильнодіючих наркотичних речовин. Книга про те, наскільки крихкою є свідомість психічно хворих людей, наскільки важливо її оберігати. А ще про те, що оберігати її нажаль, ніхто не хоче, адже «ненормальні» вже за лаштунками соціального життя.

В Роздільнянській центральній міській бібліотеці до уваги мешканців представлена тематична книжково-ілюстративна виставка "На межі: 9 видатних письменників, які страждали психічними розладами".