" Україна - держава європейська "

НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами  51 статті Статуту ООН.

Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки.

Сьогодні членами НАТО є 28 країн: Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Хорватія.

З нагоди річниці  створення Північноатлантичного альянсу відділ обслуговування користувачів підготував книжкову  виставку " Україна - держава європейська ". Всі охочі зможуть ознайомитись з  літературою про етапи створення тастановлення альянсу, із цікавими аналітичними матеріалами в періодичних виданнях та матеріалами про перспективу розвитку відносин Україна – НАТО на сучасному етапі.

 

" Палінню - НІ! "

 

      Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням вже традиційно відзначається щорічно 31 травня. Вперше він був проголошений Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1987 році, саме в той час перед світовою спільнотою було поставлене завдання – домогтися, щоб в ХХІ столітті проблема куріння тютюну зникла.

  Проте на сьогоднішній день курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого; від згубної звички – однієї з найбільш поширеніших епідемій за всю історію існування людства – нікотиноманії, що стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією, щороку помирає близько 5,4 мільйони людей. 

  Сьогодні Україна посідає перше місце в Європі за кількістю курців, особливо небезпечна ситуація щодо активного поширення тютюнопаління складається у середовищі.  

 Успіх боротьби з тютюнопалінням залежить від особистого прикладу того, хто виховує молодь та від оточуючого середовища, в якому більше часу ми перебуваємо.

Потрібно пам’ятати: здоров’я, радість життя і щастя — у наших руках!

" Дай нам силу й відвагу Україні на славу."

     Сьогодні, 23 травня, українці відзначають День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролись та продовжують боротись за рідну землю протягом не одного століття.

  Історія свята почалась ще 1941 року. Тоді на II Великому зборі Організації українських націоналістів було прийняте рішення про святкування Дня Героїв. Дата 23 травня була обрана не просто так – цього дня 1938-го в Роттердамі було вбито одного з ідеологів українського націоналізму – полковника Євгена Коновальця. Спочатку свято відзначалось підпільно. Але зі здобуттям Україною незалежності почало набувати розголосу.

  Присвячений День Героїв найкращим синам своєї Батьківщини, всім тим, хто віддав життя в боротьбі за рідну землю та її свободу. Цього дня тисячі українців виходять на вулиці міст та беруть участь в урочистостях з нагоди пам’яті загиблих героїв: козаків, повстанців, січових стрільців та тих, хто сьогодні захищає рідну Україну на передовій.

   Нині, як і сотні років поспіль, українці гинуть, виборюючи право бути вільними. Ми пам’ятаємо кожного, хто поліг, та продовжуємо їхню боротьбу, аби наша країна залишалась незалежною.

" Кіборги - герої "

   

  Жорсткі й безкомпромісні бої за Донецький аеропорт тривали 244 дні - з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015 року.

    Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли підрозділи російських військ захопили будівлі аеропорту Донецька. Цього ж дня українські військові, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил і Високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях ворога та встановили контроль над Донецьким аеропортом.

   Після бою 26 травня деякий час на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер.

   Найбільш запеклі бої в аеропорту, завдяки яким весь світ дізнався про українських «кіборгів», розвернулися з вересня 2014 року. Українські військові, добровольці, медики й волонтери затято відстоювали цей клаптик рідної землі.

     У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, низку – посмертно.

     За час оборони Міжнародного аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва загинули понад 200 українських воїнів, 58 з них - внаслідок підриву одного з терміналів в останні дні оборони з 18 по 21 січня 2015 року.

    21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військових, оскільки об’єкт в результаті численних боїв повністю зруйнували, він став непридатним для оборони. 22 січня 2015 року з території терміналів з боями вийшли 20 бійців. 23 січня 2015 року - з території пожежного депо аеропорту, яке було між новим терміналом та диспетчерською вежею. Однак, оборону радіолокаційної станції за злітно-посадковою смугою наші військовослужбовці тримали ще майже два тижня. 

  Оборона Донецького аеропорту стала першим всесвітньо відомим прикладом мужності, міці та незламності українських воїнів. 

"Великий терор"

 

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.  

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом.  Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

" Українські вишиванки - наче райдуги світанки "

   Я встану рано-вранці, на світанку,

   Як спалахне на квіточці роса.

  Вдягну найкращу в світі вишиванку

  І оживе, засвітиться краса

 В промінні сонця. І моя сорочка

 У рунах, в квітах зразу оживе...

 З чарівних квітів я сплету віночка

                  Й над світом щира пісня попливе.

   Свято щорічно відзначають у третій четвер травня в Україні. У 2023 році День вишиванки - 18 травня. Зараз, в умовах воєнного часу, в День вишиванки в Україні не проводяться марші та дефіле вишиванок, ярмарки, концерти чи інші масові заходи. Але долучитися до свята може будь-хто - потрібно просто надягти вишиванку або будь-який інший одяг з українською вишивкою. Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. 

   У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця. 

  Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.

 

  

Курси цивільного захисту.

       В умовах сьогодення є вкрай актуальними питання забезпечення компетентності   керівників усіх рівнів щодо реагування на можливі надзвичайні ситуації. Тому, 16 травня 2023 року у приміщенні читального залу Роздільнянської публічної бібліотеки були проведені заняття з функціональної підготовки керівного складу і фахівців суб’єктів господарювання, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням заходів цивільного захисту. 

       Заняття проводив завідувач навчально-консультаційного пункту  навчально-методичного центру  цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області Сергій Решетняк.                    Основна увага була приділена вивченню повноважень суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту, послідовності дій посадових осіб у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру на підвідомчій території, організації захисту робочого персоналу.

П.Скоропадський - останній гетьман України

        29 квітня 1918 року — в останній день існування Центральної Ради - на сесії УЦР було схвалено Основний Закон Української Народної Республіки – Конституцію УНР. 29 квітня 1918 року в Києві Всеукраїнський з'їзд хліборобів одностайно закликав проголосити Гетьманом України Павла Скоропадського. Центральну Раду було розігнано, натомість, одразу ж проголошено про утворення Української Держави на чолі з Гетьманом.

         У Софійському соборі єпископ Никодим здійснив миропомазання Гетьмана, а на Софійському майдані відслужили урочистий молебень.

Українська Держава проіснувала з 29 квітня по14 грудня 1918року.

Сучасники Павла Скоропадського та історики констатують факт певного економічного піднесення України цього періоду.

Через політичні розбіжності розколовся кабінет міністрів Гетьмана.    Намагаючись розрядити атмосферу, Павло Скоропадський 14 листопада 1918 року підписав Грамоту-маніфест до українського народу, який фактично зліквідовував ідею побудови незалежної України на противагу розбудові Всеросійської федерації, складовою частиною якої повинна була стати Україна. Цим Гетьман остаточно відвернув від себе українців.

          Після зречення влади, Скоропадський із родиною перебрався до Берліну, потім до Швейцарії, зрештою оселився в м. Ванзеє поблизу Берліна.

          В еміграції створив ідеологічне формування «Союз гетьманців-державників».

          У  1926 році в Німеччині Скоропадським засновується Український науковий інститут при Берлінському університеті, що зіграв велику роль у розвитку української науки та культури.

          Наприкінці війни,16 квітня1945 року Павло Скоропадський був смертельно поранений. Помер 26 квітня 1945 року в лікарні монастиря Меттен. Похований у місті Оберстдорф.

 

Шануй батька й неньку

 

            15 травня, в Україні та у світі відзначають Міжнародний день сім'ї, який затвердила Рада ООН у 1994 році. Цей день присвячений всебічного розгляду проблем сім'ї у різних країнах світу.

            У День сім'ї потрібно зібратися всією родиною та провести його разом. Держава всіляко підтримує цей день культурною програмою у містах, щоб було веселіше зустрічати свято. У відповідну програму обов'язково входять заходи, спрямовані на налагоджування правильних відносин у сім'ях і вчать дітей шанобливо ставитися до своєї родини та важливості спільного проведення часу.

            Під час війни, яку розпочала Росія проти України 24 лютого, не всі мають можливість зустрітися зі своїми родичами, головне у цьому святі - провести хоча би деякий час із родиною або онлайн, або зібратися вдома.