29 квітня 1918 року — в останній день існування Центральної Ради - на сесії УЦР було схвалено Основний Закон Української Народної Республіки – Конституцію УНР. 29 квітня 1918 року в Києві Всеукраїнський з'їзд хліборобів одностайно закликав проголосити Гетьманом України Павла Скоропадського. Центральну Раду було розігнано, натомість, одразу ж проголошено про утворення Української Держави на чолі з Гетьманом.
У Софійському соборі єпископ Никодим здійснив миропомазання Гетьмана, а на Софійському майдані відслужили урочистий молебень.
Українська Держава проіснувала з 29 квітня по14 грудня 1918року.
Сучасники Павла Скоропадського та історики констатують факт певного економічного піднесення України цього періоду.
Через політичні розбіжності розколовся кабінет міністрів Гетьмана. Намагаючись розрядити атмосферу, Павло Скоропадський 14 листопада 1918 року підписав Грамоту-маніфест до українського народу, який фактично зліквідовував ідею побудови незалежної України на противагу розбудові Всеросійської федерації, складовою частиною якої повинна була стати Україна. Цим Гетьман остаточно відвернув від себе українців.
Після зречення влади, Скоропадський із родиною перебрався до Берліну, потім до Швейцарії, зрештою оселився в м. Ванзеє поблизу Берліна.
В еміграції створив ідеологічне формування «Союз гетьманців-державників».
У 1926 році в Німеччині Скоропадським засновується Український науковий інститут при Берлінському університеті, що зіграв велику роль у розвитку української науки та культури.
Наприкінці війни,16 квітня1945 року Павло Скоропадський був смертельно поранений. Помер 26 квітня 1945 року в лікарні монастиря Меттен. Похований у місті Оберстдорф.
Немає коментарів:
Дописати коментар