" Світ сатири "

Книжкова виставка «Світ сатири»

      до 115-річчя від дня народження Степана Олійника (1908-1982),

українського поета-гумориста і сатирика, журналіста

​​

​

 

  

​

 

 

      Степан Олійник – відомий український поет, обдарування і талант якого на повну силу виявився у гуморі та сатирі. Він майже чотири десятиліття віддав праці в літературі і понад п'ять десятиріч – журналістиці. Боровся за ствердження добра і правди, чесності й благородства. Без його творчого доробку неможливо уявити українську літературу.

     Будучи у житті людиною сумирною, надзвичайно лагідною, сатирик-гуморист, одначе, виявляв свій бійцівський, далеко не мирний характер у розвінчуванні бюрократів, зарозумілих чиновників, крадіїв, губителів природи, черствих і байдужих людей.

     Важко знайти іншого подібного Майстра, такого щедрого на художні відкриття, на цікаві деталі в зображенні негативних типів. Неспроста ж бо тодішня критика відзначала, що в українській сатиричній пореволюційній літературі Степан Олійник займає другий рядок після Остапа Вишні. А сам Вишня вже за перші книжки, одну з яких – «Наші знайомі» було удостоєно Державної премії колишнього Союзу, називав свого молодшого талановитого колегу одним із найбойовитіших літературних солдатів. До речі, Степан Олійник, як сам не раз зізнавався, виростав на Вишневих усмішках. Великий вплив мало на нього близьке знайомство з Володимиром Сосюрою, Іваном Микитенком, іншими майстрами рідного слова.

       Сатира Олійника характерна тим, що поет ніколи не ставив собі за мету тільки викривати, бачити погане. З чутливістю друга, який поспішає прийти на допомогу, він прагне виручити товариша з біди, вивести його з небезпечної, згубної стежки… Сміху Олійникового боялися, а самого його любили. Він завжди був у гущі мас, ближче до народу.

   Оте «ближче до народу» стало визначальним у житті письменника. Він був однаково уважний і до міністра, і до людини без звань та титулів. Для нього не було простих і можновладних. Передусім людина – з її болем, радощами, сумнівами.

"Народжена душею в Україні".

 

          4 квітня – річниця від дня народження талановитої співачки Квітки Цісик. Відома всьому світові українка мала рідкісний тембр голосу – колоратурне сопрано, співпрацювала із Вітні Г’ юстон і Майклом Джексоном, почувалася невимушено, співаючи блюз, оперні партії чи коротенькі джинґли. В Америці її голос лунав у кожному домі. Свій шалений успіх і непересічний талант Цісик використовувала задля популяризації української культури у світі. Vogue UA розповідає найцікавіші факти з життя української діви.

          У домі Квітки Цісик на Мангеттені було правило – розмовляти з родичами тільки українською. Майбутня співачка народилася в 1953 році в Нью-Йорку, в галицькій родині, що наприкінці Другої світової війни разом з тисячами інших біженців втікала від окупації та радянської влади. За знання рідної мови й культури, свою легку самоідентифікацію як українки, дівчина завжди дякувала батькам. Вони зробили для своїх дітей дві важливі речі – інтегрували її з сестрою Марією в американську культуру та виховали з шаною до українських традицій і навчили гарній українській мові, перебуваючи на іншій половині земної кулі.

Маленька Квітка була пластункою ("Пласт" – національна скаутська організація України, створена в 1911 році. Її осередки є в усьому світі. – Прим. ред.) – їздила в табори в гори, де знайомилася з культурою України. В еміграції було важко, але правило відкладати гроші на літні збори пластунів, куди мали поїхати доньки, – для Цісиків було святе. А поки канікули не почалися, сестри в будні навчалися у звичайній школі у Квінсі, щосуботи прямували до класів українознавства, і кожного дня багато музиціювали. З доньками займався батько – Володимир Цісик, відомий скрипаль з Коломиї, а мати Іванка дбала про те, щоб атмосфера в домі сприяла навчанню та любові до мистецтва. Завдяки старанній праці Марія стала відомою піаністкою, потім керувала консерваторією в Сан-Франциско та проводила майстер-класи в Карнегі-холі, а Квітка зробила приголомшливу співочу кар’єру і стала найдорожчою співачкою джинґлів – пісень, що звучать у рекламі.

            Квітці Цісик не відразу вдалося зрозуміти, що саме вона має співати – вона опанувала гру на скрипці, сценічне мистецтво в балетній школі, а паралельно співала в хорі, разом і Майклом Джексоном. У 17 років Квітка завершує навчання в High School of Music and Arts у Нью-Йорку і вступає до Binghamton University, де студіює скрипку і спів, а після коледжу продовжує навчання в National Conservatory of Music of America в Нью-Йорку. Їй легко підкоряються всі музичні стилі, і вже за рік, у 1970 році вона отримує стипендію для навчання вокалу в The Mannes College of Music у бельгійському Генті, де згодом обирає оперний спів основним предметом.

               Знайти себе в музиці Цісик допомогли виступи в клубах Нью-Йорка – там вона експериментувала, виконуючи то джаз, то поп або навіть рок. Її талант на сцені помітили і співпраця Квітки Цісик з найвидатнішими людьми американської музичної індустрії почалася миттєво – були пісні з Квінсі Джонсом, Робертом Флеком, Бі Бі Кінгом, Карлі Саймон.

             Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна і що народ такий співучий

З цим своїм новим захопленням у середині 1970-х Цісик підкорила світ джинґлів і здобула омріяну американську славу. Вона записувала рекламну рок-пісню для Pepsi вранці, баладу для McDonalds в обідній час, гімн армії США вдень і 60-секундну оперу для AT&T вночі. Ця тендітна дівчина була невтомною, але завжди уважною до деталей і приємною та милою до людей. Завдяки таланту, працездатності та людяності вона стала однією з найуспішніших виконавиць пісень кампейнів. Джингл Have you driven a Ford lately, що співачка записала для Ford Motor Company, прослухали понад 22 мільярди разів. Такої популярності до цього не сягав ніхто! Не дивно, що до кінця життя Квітка Цісик була єдиним офіційним голосом компанії і мала право співпрацювати з іншими автомобільними гігантами коли їй тільки заманеться.

        Роман з кіно в Цісик був коротким, але яскравим: вона виконала саундтрек You Light Up My Life для однойменного фільму Джозефа Брукса, який згодом переспівали майже всі американські виконавці, зокрема й Вітні Г’юстон. Але справою життя для Квітки стали записи українських пісень:

           Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна і що народ такий співучий. А мені відповідали: якщо так, то заграй мені щось, заспівай мені щось… То є сумно, але ми не мали жодної платівки на професійному рівні. Бо то є дорога річ і забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, а й для всіх українців. Бо я не могла, не мала змоги щось зробити для нашого суспільства, але тільки це. То був би такий дарунок. І я мріяла, що в Україні мене почують".

Аби записати якісний альбом українських пісень, Квітка збирає найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, долучає до роботи сестру, що грає на роялі, та маму, яка стежить, щоб вимова була максимально правильною. На запис підуть місяці роботи та 200 000 доларів власних коштів співачки, аби звучання було якісним та бездоганним. Так у 1980 році світ побачив альбом "Kvitka", або "Songs of Ukraine" ("Пісні про Україну"), де кілька композицій заспівані в унікальній техніці "білий голос", яку можна почути в карпатських селах. У 1989 році виходить диск "Two Colors" ("Два кольори"). Сама ж співачка скаже про нього: "Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу". Почувши цю музику, Назарій Яремчук поділиться враженнями: "Ще ніхто й ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка".

           Перший диск у 1988 році здобуває найвищу нагороду Music Awards, а обидві українськомовні платівки в 1990 році номінують на премію "Ґреммі". Третій альбом мав бути присвячений колисковим пісням, але не судилося. У 1998 році через хворобу на рак молочної залози 44-річна співачка пішла за обрій, залишивши нам у спадок ніжне звучання свого голосу в безсмертних піснях, що є генетичним кодом кожного українця.

 

"Наталка Полтавка"

        Творчість Івана Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом його творчого доробку починається потужний рух національного відродження. Поема «Енеїда», над якою Котляревський працював майже три десятиліття (до кінця свого життя), стала епохальним за своєю громадською i художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу.         «Енциклопедією українського життя VIII століття» назвав її Максим Рильський. Цьогоріч виповнюється 225 років з часу виходу у світ першого видання славнозвісної «Енеїди» та 185 років – відомої п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка», яка, за влучним висловом українського драматурга І.Карпенка – Карого, є «праматір’ю українського театру».

       З нагоди 185 - річчя народження п'єси в  центральній міській бібліотеці експонується книжково – ілюстративна  виставка «Наталка Полтавка», яка знайомить читачів із життєвим та творчим  шляхом великого письменника, основоположника нової української літератури Івана Котляревського.

"До природи з розумом і любов'ю "

           

               Навесні починається наймасштабніше прибирання країни. Тож проведення щорічної Всеукраїнської акції “До природи з розумом і любов'ю” стало доброю традицією, що відображає активну життєву позицію і прагнення не на словах, а на ділі дбати про благоустрій та чистоту навколишнього середовища. Акція має на меті перш за все докорінно змінити ставлення населення до проблеми покращення довкілля та санітарного стану територій, на яких вони проживають.

      24 березня  колектив Роздільнянської центральної міської бібліотеки на чолі з директоркою О.І Колопенюк долучилися до акції " довкілля", навівши лад на  прилеглій до закладу території.

Пам’ятаймо, що лише разом ми зможемо зробити довкілля чистішим, адже наше майбутнє залежить саме від нас! 

        

"Чудовий світ театру"

 

         Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня. Це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів небайдужих глядачів. День театру щорічно святкують в усьому світі починаючи з 1961 року після відповідного рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.

         Перші театри з’явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті з’являються зачатки Європейського театру. Слово «театр» походить від грецького «theatron», і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою.

       В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах. Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського.       

       Багато століть театральне мистецтво не втрачає своєї популярності, а навпаки розвивається і приносить нам радість. Театр має виключно важливе етичне і художнє значення, несе в суспільство ідеї гуманізму і добра, сприяє формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору.

     Тож чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів – ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.

  Центральна міська бібліотека вітає всіх театральних діячів з Міжнародним днем театру та бажає невичерпного творчого натхнення, яскравих емоцій, прекрасних вистав, багато квітів та овацій!

 

"Дихай вільно".

«Туберкульоз – знай, стережись, не бійся!»

«Для сучасної медицини туберкульоз – цілком виліковне захворювання.

І дуже важливо, щоб це розуміли всі члени громади.

Щоб кожен робив все від нього залежне, щоб працювали три речі: 

швидка діагностика, ефективне лікування, підтримка і допомога тим, 

хто хворіє або перехворів на туберкульоз.»

Картлос Канкадзе, керівник проекту USAID “Посилення контролю за туберкульозом в Україні».

Щорічно 24 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з туберкульозом (World Tuberculosis Day).

Цей день був встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, оскільки саме тоді у 1882 році лікар Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу. Це стало першим кроком на шляху діагностування і лікування небезпечного захворювання.

Туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікробактерія туберкульозу (в народі її називають паличкою Коха). Ця хвороба вражає всі органи і системи, але в 90% випадків уражаються легені.

Основне джерело інфекції – хворий з відкритою формою туберкульозу. Мікробактеріі туберкульозу переносяться повітрям невидимими найдрібнішими крапельками мокротиння, які виділяються при кашлі, чханні, розмові. При вдиханні зараженого повітря мікробактеріі туберкульозу потрапляють в організм здорової людини і викликають захворювання. Рідше зустрічається харчовий шлях передачі інфекції – через сире молоко, м’ясо, яйця від хворих на туберкульоз тварин і птахів. Заразитися також можна при користуванні рушником, посудом, постіллю хворого.

В нашій державі проблема епідемії туберкульозу є особливо гострою. Щороку в Україні реєструється близько 30 000 нових випадків захворювання на туберкульоз. Сьогодні це захворювання цілком виліковне. МОЗ України спільно з національними та міжнародними партнерами розробляє Концепцію нової програми протидії туберкульозу на 2017-2021 роки, за основу якої взято Глобальну стратегію Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ). Для виконання заходів Загальнодержавної соціальної цільової програми протидії туберкульозу у 2016 році виділялися кошти із державного бюджету України та з місцевих бюджетів. Реалізація заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз в значній мірі залежали від зовнішнього фінансування, а саме – Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом (ТБ) та малярією, який забезпечував близько 50 % від загального фінансування. У 2016 році МОЗ було ініційовано впровадження нових протитуберкульозних препаратів, які вже використовуються у світі. Препарати суттєво скоротять терміни лікування і підвищать його ефективність.

Серйозною підмогою у боротьбі з туберкульозом стають підвищення санітарної грамотності населення, поглиблення знань про причини виникнення, шляхи поширення, методи запобігання та лікування захворювання.

Цим питанням присвячена книжкова виставка, розгорнута в Центральній міській бібліотеці з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом. Книжкові та періодичні видання, представлені на виставці, висвітлюють підходи щодо організації боротьби з туберкульозом на глобальному, регіональному, національному рівнях, сучасні тенденції діагностики та профілактики, а також шляхи підвищення ефективності лікування цього поширеного захворювання.