"Символ віри і надії"

      День Державного Прапора — не просто офіційне свято, а символ національної гідності та незалежності, що має глибоке значення для кожного українця. Синьо-жовтий прапор став символом боротьби за свободу і незалежність, особливо в сучасний період, коли Україна відстоює свою територіальну цілісність. Цей день нагадує нам про важливість національної єдності та про те, що кожен з нас є частиною великої та могутньої країни.

   Вшанування прапора — це спосіб виразити нашу солідарність і повагу до всіх тих, хто боровся і продовжує боротися за мир і процвітання нашої держави. Отже, День державного прапора України — це не лише історична пам’ять, але й жива традиція, що надихає та об'єднує українців на шляху до світлого майбутнього.

    Робітники  Роздільнянської  публічної  бібліотеки до дня Державного Прапора підготували виставку-символ під назвою "Символ віри і надії ". В цей день на свято до нас завітали співробітники Роздільнянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області. Робітники бібліотеки провели короткий огляд  літератури, яка була представлена на виставці.

"Українська молодь читає!"

    На сьогоднішній день існує велика проблема, яка полягає у небажанні та незацікавленості молоді у читанні. Підростаюче покоління дедалі більше байдужіє до книжок, що їх йому замінюють телебачення, комп’ютери, Інтернет. Це негативно впливає на розвиток особистості сучасної молодої людини, знижує загальний рівень освіти, культури, духовності. Давно відома істина: від того, що і як читає молодь, залежить майбутній інтелектуальний і економічний потенціал суспільства.

   В центральній бібліотеці міста Роздільна була проведена виставка  «Українська молодь читає» з метою залучення більшої кількості молоді до читання, збільшити особисту впевненість читачів і навчити їх отримувати задоволення від читання, сприяти розкриттю інноваційних ідей.

" Відкриваючи книгу,ми відкриваємо світ"

  

9 серпня – Всесвітній день книголюбів

  Відсвяткувати це свято – просто, прочитати «живу» книгу. В цей день гаджети відходять на другий план. Справжні книголюби – це ті люди, які читають паперові книги, люблять  запах фарби новенької книги, шурхіт сторінок, глянець обкладинок. А ще вони дуже полюбляють витрачати гроші на нові книги, хоча вдома вже може бути поличка непрочитаної літератури.

Наші читачі також відзначають цей день та завітали до бібліотеки, щоб взяти свою живу книгу.

  

Людина наповнена тим, що вона читає. Читайте гарні, позитивні, сучасні українські книги. Нація, що читає – незламна!

"Голокост: невідомі віхи історії"

 Україна разом з усім світом 2 серпня відзначає Міжнародний день голокосту ромів — Калі траш (Чорний жах), як його називають самі роми.

В Україні його відзначають відповідно до Постанови Верховної Ради від 8 жовтня 2004 року.

Складовою частиною нацистського «нового порядку» в Україні стало
знищення ромського населення. Найбільш численних втрат зазнали роми, які проживали у Києві, на території  Криму, Закарпатської, Вінницької, Одеськіої, Сумської, Черкаської та інших областях нашої держави.

Саме 2 серпня 1944 року нацисти в концтаборі Аушвіц-Біркенау (Освенцим) влаштували «Циганську ніч», знищивши понад 20 тисяч ромів. Остаточну кількість загиблих під час репресій не встановлено. Загалом за роки Другої світової війни нацисти, здійснюючи расистську політику етноциду, вивезли з окупованих країн і замордували в концтаборах близько 500 тисяч ромів.

Затримання й у багатьох випадках знищення ромів відбувалося

не лише за ознакою етнічної належності, а ще й соціального статусу
(в окупаційних директивах про них ішлося як про «асоціальний еле-
мент» на підставі расистського міфу про ромів як «злочинний народ»).
Згідно з нацистською ідеологією, кожна раса задля уникнення конфлік-
тів має посідати певну нішу – тих, хто потенційно може провокувати
конфлікти, насамперед ромів, вважали чужаками.

За багатьма свідченнями, ромів на окупованих радянських терито-
ріях почали масово розстрілювати задовго до ухвалення рішення щодо депортації ромів у нацистські табори. Кочові табори розстрілювались навіть рядовими солдатами за власною ініціативою. Їхня мотивація підживлювалась відчуттям власної безкарності.

Найінтенсивніше «циганське питання» розв’язувалось на територіях,

які перебували під юрисдикцією військової адміністрації. Айнзацгрупи мали право здійснювати репресивні заходи стосовно цивільного населення. Тобто в окремих регіонах, залежно від конкретної ситуації, керівники айнзацгруп могли на свій розсуд визначати тих, хто становив «загрозу» Вермахту. До такого типу територій належала окупована Київщина, яка згодом поетапно увійшла до Генерального округу Київ – складової частини Райхскомісаріату Україна. На момент передачі території області у підпорядкування цивільній адміністрації значну частину ромів регіону було знищено.

Расова сегрегація як одна із форм геноциду ромів України знайшла
вияв у виникненні та функціонуванні таборів праці, створених у південних регіонах України, які входили до складу Трансністрії. Плани вирішення «циганського питання» передбачали заходи від насильницької асиміляції до виселення на землі за Дністром, а також стерилізацію.

Сучасна політика української держави насамперед спрямована на етнічне відродження ромів України, їх самоідентифікацію й самоствердження на базових ціннісних принципах культури європейського та світового співтовариства.

Полк Азов - янголи Маріуполя

 У ніч проти 29 липня, у виправній колонії в Оленівці (це окупована територія Донеччини) масово загинули полонені українці: щонайменше 53 вбитих і 70 поранених. Серед жертв – захисники Маріуполя з «Азовсталі». 

            

 

 

 

 

•  

 

Тисячолітній спадок української державності

Цьогоріч наша країна вперше відзначала День української державності. 

Це свято має на меті звернути увагу суспільства на традиції національного державотворення, які мають понад тисячолітню історію, і вшановує всі його етапи.
День української державності встановлено Указом Президента від 24 серпня 2021 року. Ця пам’ятна дата акцентує увагу на спадкоємності України від держави Володимира Великого з її столицею в Києві. Саме тому для відзначення Дня державності була обрана дата 28 липня, коли в Україні відзначають також День хрещення Руси-України: введення християнства стало цивілізаційним вибором і зумовило історичний зв’язок українських земель із Європою.

Берегти єдність зараз, працювати разом на перемогу – це найважливіше національне завдання, яке всі ми обов’язково виконаємо. А отже, захистимо країну в цій війні за незалежність та підтримаємо Збройні Сили України.

 В  Роздільнянській центральній міській бібліотеці представлена книжкова виставка - екскурс "Тисячолітній спадок української державності ".

 

Конституція - оберіг нашої державності

 

Сьогодні свято на моїй землі,
За яке боролись і за яке вмирали,
Діди і прадіди твої й мої,
і про яке Поети мріяли і нишком писали.
Сьогодні свято на моїй Вкраїні!
День Конституції відзначаємо,
Всіх українців щиро вітаємо,
з Днем Конституції!

     Конституція  -  в перекладі з латинської – установлення, устрій, порядок; основний державний документ( закон), що визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки  держави,  суспільства та громадян.                        «Батьком»  нормативно – правового терміну «конституція» у сучасному значенні був французький мислитель  Шарль Монтеск’є (1689 – 1755),  який використовував його для характеристики державного ладу тогочасної Великої Британії.

    Тривалий час вважали, що перша конституція була прийнята у США  1787р,  але першою конституціє була конституція України  - і це Конституція Пилипа Орлика,  яка була прийнята  5(16) квітня  1710р.  Це був акт,  який врегульовував державний устрій ( влада гетьмана, старшини) і взаємовідносини  козаків. (громадян  і держави)  

Історичне значення Конституції П. Орлика

●   Це перший конституційний акт в Україні;                                                                  ● Конституція стала найвищим щаблем, тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й взагалі в Європі, бо  жодна з країн на той час не мала подібних документів;                                                                                                                          ● Це маніфест державної  волі українського народу, пам’ятка української державності. 
   Складний і тривалий  час прийшлось пройти нашій державі перш ніж стати незалежною, самостійною, суверенною державою. А разом з цим прийняти документ, що закріплює усі  державотворчі  досягнення  України.   

16 липня 1990 р. прийняття  Декларації   про державний  суверенітет України,             24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності - День Незалежності України.  Саме ці документи стали основою  для розробки сучасної Конституції України.  Конституція України  була прийнята не відразу   після проголошення незалежності України, для цього знадобилося 5 років. 

   28 червня 1996 року депутати парламенту після 24-годинного безперервного засідання  проголосували і ввели в дію Конституцію України. За її ухвалення проголосували 315 парламентарів. Відтоді в Україні щорічно 28 червня відзначають свято – День Конституції.  Наша Конституція визнана  найдемократичнішою  конституцією у світі.          

   І ми, громадяни  України,  гордимося  історією своєї країни, Конституцією та Збройними Силами України, народом України, що продовжують  свою боротьбу за незалежну, суверенну, вільну державу.

Я – українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто – синій,
На щастя жити у такій країні.
                                       
Я – українець. Право знати маю
Про тих кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни,
Синів і дочок, гідних України.

Я – українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю казати
На незалежну і міцну державу
На все, що гарантовано по праву.

Я – українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву
Та дух свободи набирати в груди,
Я – українець. Був ним, є, і буду! 

    Читачі центральної бібліотеки мали можливість ознайомитись та переглянути правознавчу, історично-довідкову літературу, яка представлена на книжковій виставці «Конституція – оберіг нашої державності».

Добірки літератури дають можливість зрозуміти, яким важливим і важким був процес створення власної Конституції та відображає найважливіші шляхи становлення українського конституціоналізму, що триває і зараз.