" Історія української вишивки "

    Українці й вишивка — неподільні поняття. Але цікаво, коли вперше в історії  люди почали прикрашати одяг вишитими орнаментами, й що це були за візерунки? Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складалися зі свастик, меандрів, хвиль. Про це нам відомо з оповідей грецького історика Геродота. Також фігурки людей в одязі з елементами вишивки археологи знаходили на золотих прикрасах, статуетках.

 Українська вишивка несе у собі вагому кольорову семантику.

 Найпоширенішими, достатньо шанованими здавна відтінками були червоний і чорний. Вони наділялися особливими, магічними якостями.

• Червоний колір знаменував життєдайну силу сонця, жагучу пристрасть, трепетну любов, радість землі.
• Чорний уособлював таємничі знання, безліч прихованих закликів, потужність землі, а не вважався знаком жалоби чи смерті (такого трактування він набув дещо пізніше).
• Білий – цей колір символізував високу духовність, моральну чистоту, невинність, світло.
• Синім відтінком (антиподом червоного) позначали водну стихію, холод.
• Жовта барва відображає волю, щастя, а зелена – найулюбленіша серед українців опісля червоної та чорної – позначає молодість, буяння весни, силу життя, ріст.

Рідше застосовувалась у нанесенні візерунків на тканину нитка, фарбована у коричневі (ототожнюється с засіяною нивою) та сірі (символ духовної рівноваги, здійснення потаємних бажань) кольори. Сучасний український вишитий стрій має ширший колористичний розмах, аніж колись.