Сучасна українська література, як цілісна складова вітчизняної культури, відіграє важливу роль у вдосконаленні інтелектуального, естетичного, духовного, морально-етичного стану українського суспільства. Проте сучасна соціокультурна ситуація призвела до зниження читацької активності населення, особливо молоді, зокрема читання художньої літератури; створила комплекс проблем у вітчизняній книговидавничій галузі, поповнення інформаційно-ресурсної бази бібліотек.
Слід визнати, що сьогодні бібліотекареві складно рекомендувати сучасну українську книгу. З одного боку – багато нових імен, творів, залишаються непомітними, оскільки їх автори невідомі широкій читацькій аудиторії, з іншого – незрозуміла мода на вживання ненормативної лексики, надмірне захоплення сексуальними сценами іноді позбавляє бібліотекаря бажання самому читати такі книжки, не кажучи вже про те, щоб рекомендувати їх читачам. У той же час бібліотеки покликані позитивно впливати на естетичні смаки читачів, сприяти, щоб читання стало для них щоденною потребою; представляти панораму сучасної української літератури як невід’ємну частину національної культури, єдине суспільно-естетичне явище з певними загальними течіями, напрямками розвитку, лідерами, дебютантами, критиками.
Популяризація читання має на меті поширення в суспільстві позитивної думки про цей вид діяльності, залучення до нього представників різноманітних вікових категорій, особливо молоді, орієнтованої нині переважно на спілкування у віртуальному середовищі. Значущість промоцїї читання складно переоцінити: саме вона актуалізує потребу в книзі як носії інформації. Пропагування читання – один із найефективніших способів просування книжкової продукції як складової рекламної комунікації.
Немає коментарів:
Дописати коментар