«Кожен тепер українець, лягаючи,
в голови мусить класти клунок думок
про Україну і вставати разом з сонцем
із клопотами про Україну...»
(Микола Куліш «Патетична соната»)
Микола Гурович Куліш – один із засновників нового українського театру, викривач соціальних та ідеологічних ілюзій, який, як і герої його творів, став жертвою більшовицького терору. Драматург Микола Куліш вимагав, «щоб глядачі не плескали в долоні, а мовчки й суворо вийшли з театру й знали, що голод і революція залишаються голодом і революцією». Він увійшов у історію української літератури як один з найталановитіших творців «розстріляного відродження», який набагато раніше за інших збагнув, що молох радянського тоталітаризму зводить нанівець ціну людського життя.
За словами активного учасника української діаспори Ю. Лавріненка, «Куліш досконало знав і відчував український світ, його дух і найглибші традиції. А вже щодо України сучасної, то ліпшого знавця, ніж Микола Куліш, мабуть, не було серед письменників».
За десятиліття творчої праці митець створив майже півтора десятка п’єс, які входять до національної літературної класики. Такі його твори, як «Народний Малахій», «Патетична соната», «Маклена Граса», складають європейську художню скарбницю.
Твори М. Куліша, заборонені у 30-ті роки XX століття, поверталися на українську сцену важко, з великими втратами, здебільшого кружним шляхом, через іншомовні переклади та постановки. За роки незалежності Української держави його творчість повернулась українському народу у повному обсязі. П`єси митця користуються успіхом у глядачів на сценах українських театрів. Здійснено видання повного зібрання та окремих творів, листів, статей та виступів митця. З'являються нові дослідження про життя і творчість М. Куліша.
До річниці письменника пропонуємо вашій увазі книжкову виставку-колаж із циклу Сузір’я майстрів пера» «Життя, що схоже на театр».
Немає коментарів:
Дописати коментар