«Поезія єднає серця».

 

« Майстерність пера – майстерність серця»

Поезія – це той дзвінкий струмок,

Що витікає з надр душі твоєї,

Це мрії у тлумаченні думок,

Що з вірою вселяються в надію!

Поезія – це струни відчуттів,

Це музика Вселенської любові,

Поезія – це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!

Кажуть, колись один із письменників вибудував своєрідну шкалу людських радостей. В цьому переліку були багатство, любов, слава, влада… І кожна з цих радостей не могла наситити повністю людське життя, і тільки на вершині цієї шкали сіяла величним світлом вища радість, котра може завоювати людину повністю – це радість творчості.

Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Поезія – це голос істини, голос правди, який єднає серця. Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати не лише націю, а й об’єднати людство.

« Поезія – це не « найкращі слова в найкращому порядку», це вища форма існування мови»,- сказав Йосип Бродський.

Завдання поезії – розтривожити душу, примусити людину відгукнутися. Це нематеріальний, але цілком відчутний дотик.

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

У Всесвітній день поезії як не пригадати творчість славетної української поетеси Ліни Василівни Костенко, яка 19 березня відмітила свій 93-ій день народження.

І все на світі треба пережити ,

Бо кожен фініш – це по суті старт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

 Ліна Костенко – найяскравіша зірка на небі сучасного письменництва. Вона не просто геніальний поет – це складна, щедра на добро, спрагла до щастя і волі  душа.

Я вибрала долю собі сама,

і що зі мною не станеться, —

у мене жоднихпретензій нема

до Долі — моєїобраниці.

 Українській літературі поталанило, що в ній є постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. У символічному двобої світла і темряви, життя і смерті, тимчасовості і вічності, представленого її поезіями, завжди звучить настрій неминучої перемоги.

Ліну Костенко знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні і в світі. Слухаючи її поезії, не можливо приховати захоплення красою і вишуканістю її поетичного слова.

                                                       Поезія – це свято, як любов,

О, то не є промовка побутова!

І то не є дзвінкий асортимент –

               Метафор, слів – на користь чи в догоду.

   А що не знаю. Я лиш інструмент,

    В якому плачуть сни мого народу.

Ліна Костенко стала почесним професором Національного університету “Києво- Могилянська академія”, її завжди обожнювали студенти і з трепотом ходили на її лекції пишаючись тим, що можуть слухати “титана” українського слова. У неї чимало регалій: почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка за роман “Маруся Чурай” і збірку “Неповторність”); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги. Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.

Книги Л. Костенко “Над берегами вічної ріки” (1977), “Маруся Чурай” (1979), “Неповторність” (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток. Так, як вона подивилася на проблему жіноцтва, її одвічні болі, так ніхто й ніколи не наважувався говорити про стереотипність думок і традицій. “Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі!” – обман, жорстокість буденності – усе це пролунало в “Марусі Чурай”. Ліна Костенко була великим знавцем жіночої натури, незламним воїном за честь жінки, такий собі лицар у залізних обладунках під якими ховається чутлива, ніжна, красива жінка. За це її називають феміністкою середини ХХ століття.

У поезіях Ліни Костенко дзвенить безконечна пісня життя. Так добре і затишно всім, хто переступить поріг її творчості. Бо, переступивши раз, кожен з нас там залишаються назавжди!

Центральна міська бібліотека  вітає всіх  з чудовим святом – Днем поезії! Нехай слово, рима і мелодія наповнюють ваші серця вірою і надією, мужністю і відвагою, добром та любов’ю. Хай живе вічна і прекрасна ПОЕЗІЯ!

У читальній залі бібліотеки оформлена виставка – натхнення «Поезія єднає серця».

Обласний онлайн-семінар.

 

          Працівники Комунального закладу «Роздільнянська публічна бібліотека Роздільнянської міської ради»  приєдналися до обласного онлайн-семінару, який проходив з 20 по 21 березня 2023 року на базі комунальної установи "Одеська універсальна наукова бібліотека імені М.С.Грушевського" на тему: "Публічні бібліотеки області - точки опори громад: аналітика, дійсність, плани".  

         В онлайн-семінарі взяли участь: департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів кільтурної спадщини Одеської ОВА з темою: "Бібліотеки області: згуртовані задля Перемоги", Амельченко Ю.С., директор комунальної установи "Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С.Грушевського" з темою: " Публічні бібліотеки області: попередній досвід, сучасні реалії, якісні послуги громадам", Чоловська О.А., директор комунальної установи "Одеська обласна бібліотека для юнацтва імені В.В.Маяковського" з темою: "Бібліотека як громадський простір підтримки", Москальова Т.Г., в.о. директора комунальної установи "Одеська обласна бібліотека для дітей імені В.Катаєва" з темою: "Дитячі конкурси - підтримка читацької активності та дитячої творчості в бібліотеках для дітей", Маловик Н.П., завідуюча науково-методичним відділом комунальної установи "Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С.Грушевського" з темою: "Нові форми звітності про діяльність публічних і спеціальних бібліотек, а також інструкції щодо їх заповнення", Маленко Л.А., заступник директора з наукової роботи комунальної установи "Одеська обласна бібліотека для юнацтва імені В.В.Маяковського" з темою: "Українознавчий компонент в системі національно - патріотичного виховання молоді в політкультурному регіоні", Забіянов Є.О., в.о. завідуючого нуково-бібліографічним відділом комунальної установи "Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С.Грушевського" з темою: "Російсько-українська війна: інформаційне протистояння та роль публічних бібліотек у боротьбі з "фейками" ", Дубінчак Н.Г., головний бібліотекар науково-методичного відділу комунальної установи "Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С.Грушевського" з темою: "Робота бібліотек у військовий час з урахуванням безпеки відвідувачів" та ознайомились з  досвідом кращих бібліотечних практик на тему:  "Чим живуть публічні бібліотеки міста Чорноморськ".      

            Мета онлайн-семінару: удосконалення професійної кваліфікації бібліотечних працівників публічних бібліотек області, сталого розвитку бібліотек теріторіальних громад, згідно з Координаційним планом науково - методичної роботи обласних бібліотек на 2023 рік. 

 

"Так, я - ветеран і продовжую захищати !"

           Лист Міністерства культури та інформаційної політики України від 03.02.2023 № 03/11/112-23 інформує про вживання заходів  щодо виконання Плану комунікаційних заходів, спрямованих на формування позитивного образу ветерана в суспільстві та інформаційний супровід заходів, що здійснює держава. 

          Наразі ще не сформований єдиний образ ветерана у сприйнятті суспільством. Близько третини респондентів вважають, що ветерани — ті, хто воює сьогодні. Проте така ж кількість учасників опитування відповіла, що ветерани — це учасники Другої світової війни. Ще 14% асоціюють термін з ветеранами АТО (ООС) 2014-2021 року, лише 2% — з ветеранами Афганістану, і 12% — з іншими категоріями учасників бойових дій, 8% — не змогли відповісти. Молодь частіше підтримує стереотип про те що «ветеран» — це учасник Другої світової війни. Також частіше про ветеранів як про учасників Другої світової війни говорять мешканці сходу та півдня, тоді як на респонденти з заходу та центру — частіше під цим терміном мають на увазі бійців, що воюють за Україну сьогодні.  

          Прогнозується, що понад 5 мільйонів ветеранів буде в Україні по завершенню російсько-української війни. Станом на 24 лютого 2022 року людей з таким статусом було близько 500 тисяч. Зараз у реєстрі Міністерства соціальної політики понад 770 тисяч людей зі статусом учасника бойових дій.

          64% опитаних відчувають до ветеранів російсько-української війни вдячність та 50% — гордість. Чверть відчуває сум, коли зустрічає ветеранів, стільки ж відчувають радість. Провину при зустрічі з ветераном відчувають 3%, сором і страх — по 2%, байдужість, гнів, неприязнь — всього по 1%. Дещо частіше відчувають сум ті, хто має близьких серед ветеранів АТО (ООС) 2014-2021 рр. Ті, хто мають знайомих, які воювали у 2014-2021 і продовжують далі воювати, — частіше відчувають вдячність і гордість.

      В Центральній міській бібліотеці існує постійнодіюча книжкова виствка "Так, я - ветеран і продовжую захищати !".

"Я - патріот своєї землі"

 В Україні 14 березня відзначають День українського добровольця. Постанову про встановлення на цю дату такого дня Верховна Рада ухвалила 2017 року з метою «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України»

Військовими патріотами України по всій країні в найкоротщі терміни відкривалися буквально імпровізовані, життєво необхідні для збереження держави Україна підготовчі навчальні центри, створювалися величезні черги в військкомати, приводилася в бойову готовність техніка, налагоджувалися шляхи постачання і та ін. Саме добровольці першими виступили проти агресора, зіткнувшись з російськими силами ССО, ГРУ і ФСБ лицем до лиця.

Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

Українські добровольці стали гордістю українського народу.

 

"Вистояли - переможемо !"

         24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

 

     Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури».

        Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами в Донецькій та Луганській областях України. Путін намагався переконати світ, буцімто в Україні триває «громадянська війна».

     Останні 30 років Російська Федерація цілеспрямовано підживлювала імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й відпрацьовувала методи відновлення імперського проєкту. Проводила військові спецоперації під різними назвами – «інтернаціональна допомога», «примушування до миру», «внутрішній громадянський конфлікт», «операція з повернення до складу Росії», «визволення», «спеціальна військова операція».

     За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

     Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава й ідеологія рашизму, яку сповідує російський політикум, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню.

     На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики Москви. Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ.

      Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя.

  Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.

    Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права, РФ прагне демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність демократичних країн та повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та колоніальних воєн.

     Замість сили права Москва прагне нав’язати світові право сили. Реалізація цього російського сценарію неминуче призведе до хаосу, воєн, конфліктів та глобальної нестабільності у світі. Враховуючи такі глобальні виклики, як зміна клімату, скорочення природних ресурсів, нестача продовольства, путінський сценарій поставить людство на межу катастрофи. Тому світ має об’єднатися – щоб зупинити Росію.

    Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

   Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує ще консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері.

    Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.

   Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.

     Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.

Вистояли – переможемо!

 

"Тарас Григорович Шевченко - великий народний поет і художник"

                                                   

                                                     «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

                                               І голос твій нам душі окриля.

             Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!»

          Кожного року в березні Україна відзначає Шевченківські дні, які припадають на роковини народження і смерті  Тараса Шевченка. З нагоди від дня народження Тараса Григоровича Шевченка  в центральній міській бібліотеці діє ілюстрована книжкова виставка-портрет «Тарас Григорович Шевченко - великий народний поет і художник».  

      Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.

               Читачі центральної міської бібліотеки мали змогу з допомогою книжкової виставки перегорнути сторінки життя Великого Кобзаря,  та за бажанням зачитати  улюблені вірші і цим висловити свою шану Великому Кобзареві.

 

"Крим - це Україна"

 

               Книжкова виставка «Крим – це Україна» до Дня спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь діє в читальній залі центральної міської бібліотеки.

         26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. У цей день у 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти. Між сторонами відбулися сутички, в яких двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень. Після окупації півострова Слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над рядом кримськотатарських активістів. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова. Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

                  Повернення Криму до України – це не тільки спільна мрія українців, а й запорука безпеки на планеті та відновлення віри в міжнародне право.